ОДВІЧНИЙ ПОТЯГ ДО ЕКСПЕРИМЕНТУ.
(Стаття-інтерв’ю в газеті "Експрес",
вересень 1998 рік)
Багатьом львів'янам напевне запам'яталася осінь 1996 року. Щойно відкритий Палац Мистецтв представив цілу низку художніх експозицій, серед яких особливо виділялася неординарна виставка невпинного експериментатора В. Бажая "П'яно-Форте ІІ". Органічний синтез живопису, інсталяції а також перфомансу як об'єднуючого їх елементу, надовго залишився у пам'яті культурної богеми Львова.
Сьогодні В. Бажай знову у Палаці Мистецтв, тепер уже з новим проектом. Персональна виставка "Лабіринт" проводиться у рамках діяльності створеної наприкінці минулого року нової секції Львівської Спілки художників України. Новостворений відділ носить назву "Секції Експериментального мистецтва". В. Бажай був одним із її засновників, а тепер є обраний головою нової секції. Отож я вирішив звернутися до нього з декількома запитаннями.
- Пане Василю, коли і як виникла думка створення подібної секції?
- Такі плани обговорювалися деякими нашими митцями вже давно. Декілька раз ми навіть хотіли приступити до конкретної дії. Пам'ятаю, що під час експозиції "П'яно-Форте ІІ" часто говорилося про необхідність створення такого відділу. Але найкращим все-таки виявився минулий рік, бо ми спромоглися зібратися і досягнути поставленої мети за доволі короткий час.
- Як зрозуміти назву секції -- "Секція Експериментального мистецтва"? Що розуміється під словом "експериментальне"?
- Для кожного з митців не є секретом, що сучасне мистецтво, для власного гармонійного розвитку і новаторства повинне постійно йти вперед, постійно розвиватися. Іншими словами, для подальшого процесу потрібен експеримент, пошук чогось нового. Справа в тому, що сучасне українське мистецтво здається зупинилося на роздоріжжі і в нерішучості стоїть не знаючи куди йому податися: в бік до національної традиції, чи може в бік новочесного космополітизму. Для того щоб звільнитися від цієї нерішучості можна скористатися експериментом. Особисто для мене експериментувати з творами мистецтва означає просто спілкуватися з ними, сприймати мистецтво легко, невимушено, вступати в діалог з високою Ідеєю мистецтва. А для цього досить лише відкрити свою підсвідомість міріадам ідей котрі так і просяться до втілення. Разом з тим, під означенням "експериментальне" розуміються також нетрадиційні й новаторські види мистецтва: наприклад, живопис може поєднуватись тут з перформансом, інсталяцією, відео-артом, а також з різноманітними музичними акціями.
- Яка основна мета створення подібної секції?
- Перш за все нам залежить на тому щоби зібрати навколо себе тих митців, котрі працюють у новій, альтернативній манері, які з народження є експериментаторами, які прагнуть шукати і показувати плоди свого пошуку. Ми повинні підтримувати такий пошук (особливо у молоді), стимулюючи його різноманітними заохоченнями і пропозиціями. Окрім того, ми прагнемо показати українському і іноземному глядачеві яким є наше сучасне абстрактне і концептуальне мистецтво, де основою виступає не формальний сюжет і образ, а чиста живописна площина, колір, форма… Сьогодні нове українське мистецтво потребує визнання у світі. Для цього наша секція може запропонувати обмін проектами і експозиціями наших і зарубіжних митців -- здоровий пошук і розвиток потребує свіжої інформації, а в нас її обмаль. Особливо у Львові. Як і в кожного основною проблемою є брак фінансів. Нажаль, мусимо констатувати, що сучасне мистецтво мало цікавить потенційних спонсорів.
- Неодноразово доводилося чути, що ця секція чимось особливим відрізняється від усіх інших у Спілці. А чим саме?
- Передусім слід нагадати, що це секція концептуального
мистецтва. Її членами можуть стати митці, які працюють у різних видах мистецтва, тобто строгого поділу за видами, як це прийнято у Спілці немає. Разом з тим, нас цікавить не кількість нових членів, а якість їх експериментів і праці. Ми хочемо віднайти ту потенцію, яка в майбутньому творитиме нове абстрактне мистецтво.
- Чи є вже якісь конкретні досягнення й плани?
- Досягнення? Досягнення ці, перш за все, мають бути у самих митців, які продовжують працювати незважаючи ні на що. Навесні ми плануємо розширити проект "Лабіринт" на міжнародний рівень, влаштувавши своєрідний обмін художниками. Окрім мене у проекті будуть також задіяні львівські живописці А. Максименко та І. Шумський. Таким чином, троє представників нашої секції створюватимуть експозицію у Вроцлаві, а троє польських митців в свою чергу працюватимуть над власним проектом у Львові. І хоча ці проекти є незалежними, вони все-одно підпадають під означення експерименту.
- Якою мірою ваша персональна виставка вписується в контекст діяльності секції Експериментального мистецтва?
- Проект "Лабіринт" є своєрідним маніфестом. Це, фактично, перша експозиція у контексті діяльності новоствореної секції. Потім будуть інші акції. Така експозиційна активність по-перше дозволить нашому глядачеві звикнути до нового мистецтва -- хоча особисто для мене і багатьох інших митців т. зв. "фактор реципієнта" не відіграє аж надто важливої ролі, а по-друге заохотить митців до активної праці.
Від себе додам, що назва акції -- "Лабіринт" -- це лише метафора, один з символів невпинного пошуку, пошуку "виходу" якщо хочете. Кожна експозиція для суб'єкта який може її сприймати є своєрідним лабіринтом. Він блукає, блукає у своїх думках, порівнюючи власний досвід з тим що побачив. Таким чином невпинний пошук художника передається й глядачеві. Адже на світі стільки запитань, які потребують відповідей…
А тих хто хоче побачити нове українське мистецтво, запрошуємо до Палацу Мистецтв, де 1 лютого почнеться проект "Лабіринт".
Роман ГАНКЕВИЧ.
